Цитуємо класиків: Міхаіл Бакунін – “Про реакцію в Німеччині”

Posted on 18.01.2011

1


В умовах тотальної суспільної дискредитації як панівного зараз на Україні буржуазно-неоліберального приватнокапіталістичного устрою економічного та соціального життя, так і ніби-то алтернативного йому державно-монополістичного капіталізму, що він історично виступав під ідеологічною машкарою т. зв. “реального соціалізму” й “радянського ладу”, в умовах, коли все більше людей відмовляє у своїй довірі будь-якій буржуазній державі, якими б гаслами й політичними прапорами вона не прикривалась, і в пошуках “реальної альтернативи” спрямовує свій погляд у бік ідейної спадщини світової анархічної думки, – у цих умовах прислужники капіталу всіх видів, від його відвертих апологетів до прихованих лакуз, котрі називають себе “лівими” й “антикапіталістами”, за всяку ціну намагаються, передусім, дискредитувати саме поняття “анархізму”, зробивши його синонімом “безладу”, та протиставивши глибинним духовним основам і цінностям православного українського суспільства.

Особлмвий акцент при цьому вони кладуть на завідомо облудній  тезі про “анархічне безбожіє” чи пак фундаментальній “антирелігійності” анархізму, для чого в абсолютно маніпуляторський спосіб  використовуються “насмикані” у “кращих традиціях” совкової “партійно-ідеологічної роботи” вирвані з контексту цитати його класиків, чи не найвідомішою з яких є відома бакунінська: “Страсть к разрушению есть, вместе с тем, творческая страсть!”

Так відбувається “грандіозний обман сучасності” – протиставлення глибоко християнської, за своєю суттю, етичної платформи анархізму до його справжньої та очевидної духовної основи – ХРИСТОВОГО СЛОВА.

Саме в зв’язку з цим є безумовно актуальним представити тут повний текст датованого далеким 1842 роком першого програмово-концептуального твору молодого, в той час, теоретика анархії Міхаіла Бакуніна “Про реакцію в Німеччині”, з якого, власне, й висмикують наведену вище цитату.

Не роблячи собі “ікони” з жодної людини, в тому числі – з Міхаіла Алєксандровича Бакуніна, настав час незатьмареним оком побачити перед собою його справжній образ:

1) глибоко “вкоріненого” у релігійні та національній традиції свого народу мислителя;

2) людини, чиї небуденні судження дивовижно-парадоксальним чином виявляються актуальними тепер для кращого розуміння й оцінки тих дискусій, котрі зараз вирують у нашому власному суспільстві.

Отже, слідом за молодим Бакуніним, “взываем мы к нашим заблудшим братьям”, перебуваючим у духовній тьмі: покайтесь! покайтесь! Царство Божие близко! Текст статті М.А.Бакуніна “Про реакцію в Німеччині” читайте тут.

Advertisements